— Університет Поплавського — це розсадник кітчу, несмаку й голих дівчат, — каже Герман. — Поплавський завдає колосальної шкоди українській культурі. Сердючка — це хірург, вона висміює негативні явища, а Поплавський їх культивує. Несмак має право на існування, але його не можна фінансувати з державного бюджету.

Працівники університету між собою перешіптуються, що у вересні в навчальному закладі можуть змінити ректора. Кажуть, студенти починають забирати документи, а викладачі звільнятися.

— Деякі викладачі пішли з роботи, деякі — перейшли на половину або чверть ставки, — розповідає працівниця, яка відмовляється представитися. — Із півсотні абітурієнтів, які не пройшли на державне, позабирали документи. На контракт іти бояться. Кажуть, що в нас скоротять кількість державних місць, викладачам уріжуть доплати й заберуть гуртожитки — їх теж утримують за державний кошт.

В університеті близько 10 тис. студентів. Навчання коштує від 6 до 20 тис. грн за рік. Найдорожче — в Інституті кіно й телебачення.

Третьокурсниця Ірина вчиться за контрактом на дизайнера:

— Якщо вуз закриють, вимагатиму через суд, щоб повернули гроші. Взагалі тут навчатися легко. Якщо працюєш і не ходиш на пари, можна домовитися з викладачами. Студенти допомагають в організації та підготовці концертів ректора. Хто працює в підтанцьовці, має підвищену стипендію.

В університеті працюють майже тисяча викладачів. Отримують від 4 до 8 тис. грн. зарплати.

— Спочатку працював в університеті Поплавського на півставки, — розповідає завідувач кафедри менеджменту шоу-бізнесу 57-річний Кирило Стеценко. — Якось запропонували роботу в консерваторії. Я майже погодився. Михайло Поплавський викликав мене і сказав, що дає стовідсоткову надбавку. Думаю, популярним артистам дають 200, а то й 300 відсотків.

Ректор університету Михайло Поплавський, 60 років, у відпустці. У його прес-службі від коментарів відмовилися.

— Заява Ганни Герман — чергові політичні ігри, — каже викладач мистецького менеджменту Юрій Товстоган. — Цю ситуацію з колегами ми не обговорюємо. У нас є цікавіші справи, ніж думати над тим, що сказала Герман.

— Закрити університет практично неможливо, — вважає екс-міністр освіти 54-річний  Станіслав Ніколаєнко. — Для цього потрібні підстави — університет не виконує державних стандартів, не має матеріального й технічного забезпечення, кваліфікованих викладачів. Потрібно перевіряти всі відділи університету. Та й у разі негативних результатів його не зможуть закрити. Візьмуться за кадрові питання. Можуть змінити керівництво, завідувачів кафедр, деканів та викладачів.