Заслужена артистка України з 1996 р., артистка мистецької агенції „Нова” (м. Київ) з 1993 р.

Народилася 6 квітня 1970 р. у м. Києві.

У 1993 р. закінчила Київське музичне училище імені Р.Гліера, естрадно-вокальний відділ.

Член Спілки композиторів України.

З чотирьох років Ірина почала співати. З п'яти років займалася танцями та класичним балетом. Свою пісенну кар'єру Ірина Білик розпочала з шести років в дитячому пісенному ансамблі „Сонечко”, який активно гастролював по всьому СРСР, брав участь у дитячих та музичних теле- і радіопрограмах. Нишком від батьків із семи років почала відвідувати музичну студію. Займалась на сусідському фортепіано. В той же час Ірина вчилась в театральній студїі. Оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили маленькій Ірині Білик велике театральне майбутнє. В десять років Ірина написала свою першу пісню. По закінченні музичної школи вісімнадцятирічна Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас. В 1989 році Ірина Білик стає студенткою київського державного музичного училища ім. Глієра, спеціалізація - естрадний вокал. З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере учаcть у фестивалі „Червона Рута”. Мешкаючи в готелі з поганими умовами, Ірина Білик захворіла і, на її думку, невдало виступила на конкурсі. Хоча вже тоді вона зуміла привернути серйозну увагу фахівців. Участь у „Червоній Руті” 1989 року була першою і оcтанньою учаcтю Ірини Білик у конкурсних акціях як учасника. У лютому 1990 року на феcтивалі „Весняні надії” у Вінниці відбулося знайомство Ірини Білик із музикантами групи „Аякс” - Юрієм Нікітіним, Георгієм Учайкіним та Жаном Болотовим. А вже в липні вони створюють групу під назвою „Цей дощ надовго”. Фахівці вважають цю подію початком становлення українського шоу-бізнесу. З 1991 року Ірина Білик і „Цей дощ надовго” розпочинають співпрацю з творчим професійним агентством „Роcтислав Шоу”. У 1992 році Ірина знімає своє перше професійне відео на пісню „Лише твоя”. У цьому ж 1992 році Ірина Білик бере участь та стає лауреатом міжнародного феcтивалю „Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля”. У 1993 році Ірина Білик і „Цей дощ надовго” як гості беруть участь у двох найпрестижніших святах - фестивалі „Марія” (Трускавець) та Першому міжнародному феcтивалі „Слов'янський базар” (Вітебськ), де вперше виконують концептуально новий для України музичний твір під назвою „Нова”. У грудні 1993 року група „Цей дощ надовго” перетворюється у менеджмент Ірини Білик та засновує „Продюсерське агентство „Нова”.

У 1994 році Ірина Білик починає активно гаcтролювати по Україні. Наприкінці 1994 року Ірина дебютує як ведуча телевізійного новорічного шоу „Ніч Новорічна” (УТ -1). Навесні 1995 року Інформаційна служба США (посольство США в Україні) згідно статистичних досліджень запросила Ірину Білик, як найпопулярнішу співачку країни, для участі у програмі відвідин президентом США Білом Клінтоном Києва. Тоді ж Ірина Білик мала аудієнцію з Білом Клінтоном та його дружиною.

Восени 1995 року Ірина Білик вирушає у перший в історії української популярної музики концертний тур „Нова”, в рамках якого і відбулося перше велике сольне шоу Ірини Білик у Національному палаці „Україна” (3600 глядачів), яке пройшло при повному аншлазі. В 1995 році, за опитуванням журналістів „Мистецькі вершки року-95”, Ірина Білик була названа найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці.

В 1996 році Ірина Білик бере участь у феcтивалі „Таврійські ігри”, де стає володарем почесної нагороди у галузі сучасної української музики та масових видовищ „Золота Жар-Птиця” у номінаціях „Співачка року” та „Пісня року” (пісня „Так просто”). В 1996 році на честь п'ятиріччя Незалежності України Ірина Білик отримує звання Заслуженої артистки України.

На початку 1997 року Ірина Білик отримує Гран-nрі фестивалю „Парад хіт-парадів”. Пісня „Так просто” була названа кращою піснею 1996 року. В лютому-березні 1997 р. в Українському Домі була відкрита виставка картин художника Вадима Найдюка „Художник і модель”, присвячена Ірині Білик. 20 полотен знайомили глядача з Іриною Білик, яку не знав ніхто. З 2 квітня по 15 травня 1997 року Ірина Білик вирушає у найграндіозніший концертний тур в історії українського шоу-бізнесу - всеукраїнський концертний тур „Так просто”, який пізніше номінувався на здобуття нагороди „Подія року” в галузі сучасної української музики та масових видовищ „Золота Жар-Птиця”. Тур охопив 25 найбільших міст України, де відбулося 38 концертів. В ході туру, 23 та 24 квітня 1997 року, в Національному палаці „Україна” пройшли вже два шоу Ірини Білик, які двічі зібрали аншлаг, що cтало прецедентом в Україні. У 1997 році Ірина Білик знову стає володарем двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ „Золота Жар-Птиця” в номінаціях „Співачка року” та „Альбом року” (альбом –„Так просто”). В цілому Ірина Білик була заявлена у 5 номінаціях. Наприкінці 1997 року виходить у світ супер-альбом Ірини Білик „Фарби”, який розійшовся тільки по Україні тиражем більше, ніж 1 000 000 примірників.

З 14 травня по 2 червня 1998 року Ірина Білик вирушає у свій З-й всеукраїнський концертний тур „Фарби неба”, на цей раз разом зі своїми друзями з Росії -співачкою Ліндою та Максом Фадєєвим. Концерти зібрали рекордну сукупну глядацьку аудиторію, тому що проходили на найбільших концертних майданчиках - cтадіонах та у палацах спорту. 26 травня 1998 року при повному аншлазі шоу відбулося у київському Палаці спорту. 16 грудня 1998 року Ірина Білик знов стає володарем двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ „Золота Жар-Птиця” в номінаціях „Співачка року” та „Альбом Року” (альбом „Фарби”). А всього Ірина була заявлена у 5 (!) номінаціях.

27 січня 1999 року на церемонії вручення нагород „NOVA records awards” Ірина Білик cтaє переможцем у трьох номінаціях: „Краща співачка”, „Кращий альбом” („Фарби”), „Кращий відеокліп” („А я пливу”). Наприкінці 1998 року до десятиріччя своєї творчої та професійної діяльності Ірина Білик видає альбом-збірку „Краще: 1988-1998" та влаштовує концерт-презентацію, який cтає подією у культурному житті країни. На початку 1999 року Ірина Білик розпочинає активну роботу у рекламній діяльності. Ірина стає „обличчям” деяких відомих торгівельних марок та компаній, а саме: „Dirol лісова ягода” (компанія Stimorol), „Peugeot 206” (компанія „lлта-Україна”), Idea Studio (Італія) та інші. Протягом 1999 року Ірина Білик працює у студії звукозапису над новим альбомом. 22 серпня 1999 року в рамках святкування Дня Незалежноcтi України відбувся сольний концерт Ірини Білик у Лондоні, який пройшов при повному аншлазі. Восени 1999 року виходить сингл Ірини Білик, „Вибачай”, який розпочинає новий етап творчоcті співачки. А 18 червня 1999 року співачка Іра Білик стає мамою. В неї народився чудовий синочок вагою 3 кг 420 г, та зростом 50 см. Його батько, відомий у минулому як модель - Андрій Оверчук. Сина назвали Гліб. А вже 26 червня молоду маму та сина з родильного будинку забирав тато, радості Іринки не було меж, і вона урочисто пообіцяла повернутись ще раз, на цей раз вже за дочкою!

1 березня 2000 року „виходить у світ” новий альбом Ірини Білик „ОМА”, який, як сподіваються співачка та її команда, розпочне новий етап розвитку нової української музики.

7 квітня 2001 року Ірині Білик заклали першу в історії „Зірку”. Відбулося це дійство у клубі „Голівуд” і мало назву „Алея Зірок”, там Ірина презентувала кілька клубних реміксів та нову пісню „Країна”.

---