Все почалося у 1991 роцi. В той час в Українi мало хто знав про iснування музики рокабiлi. Хiба що окремi меломани могли похвалитися рок-н-рольними записами 50-х рокiв. Хоча, в Харковi було навiть кiлька груп, за прикладом московських ностальгiстiв типу БРАВО i МIСТЕР ТВIСТЕР, але нео рокабiлi та сайкобiллi в уявленнi українцiв були абсолютно бiлими плямами на мапi сучасної рок музики. Розраховувати на "наших", на тих хто "врубається", не доводилось, через їхню вiдсутнiсть. Тому ми грали всюди, де тiльки було можливо, i для всiх, хто згоден був нас слухати (а часто i для тих, хто був не згоден). Ми вiдчували себе прибульцями - з контрабасом, напiвакустичною гiтарою, "стоячим" барабанником, з викличними зачiсками i прикидами, з англiйськими текстами i дикими криками у кожнiй пiснi. Музикантами ми були абсолютно зеленими - грали погано i всiляку дурню. Зате натхнення, манiакальної пiдлiткової енергiї i ненавистi до будь-яких виявiв попси нам не бракувало. З самого початку зi мною грали: Вова "Сталiк" Сталiнський на контрабасi i Рома Шаркевич на барабанах. Перший виступ MAD HEADS вiдбувся 8 грудня 1991 року у пiдвальчику БК заводу "Арсенал" на збiговиську чи то бардiв, чи то хiппi, яких нам вдалося класно налякати. До цього всього, Сталiк розбив до кровi свої пальцi об контрабаснi струни, але нiчим себе не зрадив i, стиснувши зуби, стiйко забризкував кров'ю першi ряди до самого закiнчення виступу.

Протягом 1992 року ми грали всюди, де могли. Взимку розважали знайомих панкiв у пiдвалi, де вони тусувалися. Влiтку влаштовували тусовки для друзiв i знайомих на даху 20-поверхового будинку, а зiкiнчили рiк на сценi новонародженого рок-фестивалю "Музика в Стилi КIН", в компанiї найкращих андеграундних колективiв мiста i знаменитих панкiв АУ з Пiтера. Ми також вперше виїхали за межi Києва - в Харкiв, де iз задоволенням роздiлили сцену з iншою рокабiльною бандою - SHAKIN' GUTS. Наш тодiшнiй репертуар являв собою мiкс iз власних пiсень, рок-н-рольної класики, а також певної кiлькостi речей сучасних нео/сайко груп. Ми постiйно робили демонстрацiйнi записи на репетицiях. А репетицiї ми проводили двiчi на тиждень у мене чи у Роми вдома, чим регулярно тiшили сусiдiв, особливо найзнервованiших (зрозумiло, ми жили у звичайних багатоповерхiвках). До кiнця 92 року з'явився i перший студiйний запис. В напiвпiдпiльнiй студiї київського IнЯзу ми записали 6 пiсень, якi негайно вiдправилися в Англiю, на єдину адресу рокабiльної рекордингової компанiї, яка у нас була - на NERVOUS RECORDS. Нашi записи сподобалися, i нам запропонували переписати в професiйнiшiй студiї 2 речi для збiрки панку i сайкобiллi, який через рiк справдi вийшов у свiт.

В 1993 роцi у нас почалися серйознi змiни у складi. Це було суттєвим уповiльненням розвитку для групи, яка вже встигла певною мiрою зарекомендувати себе на рок-сценi Києва. Рома Шаркевич пiшов, i нам довелося в довгих муках шукати нового барабанника. Пiсля серiї проб i переслуховувань ми зупинился на Євгенiї Медведi, який загалом теж був далекий вiд того, чого потребувала група. Влiтку Сталiк повiдомив менi, що вiн планує одружитися зi своєю нiмецькою подружкою i до зими перебратися на постiйне проживання в Нiмеччину, що означало тепер i необхiднiсть пошуку нового контрабасиста. А вiрнiше сказати, нам треба було шукати людину, яка б захотiла вчитися грати на контрабасi - рок-н-рольних контрабасистiв у мiстi просто не було. На замiну для Сталiка було запрошено Станiслава Лисовського. Загалом, група була надовго паралiзована - ми дали менше 10 виступiв за пiвтора роки. Правда, я продовжував писати новi пiснi.

Нарештi, влiтку 1994 за нашi барабани сiв (а точнiше став, вiн кiлька рокiв грав стоячи) Богдан Очеретяний. Справи пiшли значно краще. Бобу було 16 рокiв, вiн грав добре i дуже стильно, до того ж був повний ентузiазму. Ми стали часто виступати, одного разу навiть розiгрiвали КРЕМАТОРИЙ, з'являлися на численних в той час київських рок-фестивалях, пiзнiше в нiчних клубах. Ми стали записувати багато демонстрацiйних касет i бомбити ними всi вiдомi нам європейськi рекординговi компанiї, якi спецiалiзуються на музицi рокабiлi та сайкобiлi. Одна з них, нiмецька CRAZY LOVE RECORDS, пiзнiше i випустила наш дебютний альбом. Для повноти картини не можна не згадати Iванну Довженко, яка взяла на себе менеджмент групи i грала значну роль у нашому розвитку протягом наступних 3 рокiв (пiсля чого ми займалися менеджментом самостiйно).

В 1995 роцi був виданий касетний мiнi-альбом Mad Heads Boogie, тираж якого становив близько 200 примiрникiв i розiйшовся за 2 тижнi. До того часу ми вже могли самостiйно зiбрати зал на кшталт київського клубу "Барви", ми також стали з'являтися на рiзних теле- та радiо-каналах, в газетах i журналах. Привертаючи нових слухачiв i надихаючи новi групи. Нас стали запрошувати в iншi українськi мiста, i на сьогоднiшнiй день ми виступали в кiлькох десятках з них, в деяких по двiчi i бiльше.

В 1996 роцi наш дебютний альбом Psycholula вийшов на компакт-диску в Нiмеччинi (на CRAZY LOVE) i на касетi в Києвi (на WESTERN THUNDER). Стас Лисовський все меньше i меньше влаштовував нас як контрабасист, врештi решт його замiнив мiй брат Максим Красноокий. Максу було тодi тiльки 14, але вiн був кращим з самого початку. В 96 ми зняли свiй перший вiдеоклiп на пiсню Ghost, з першого альбому. Ця робота була дебютом i для вiдомого тепер в українi клiпмейкера Володимира Якименко. У зв'язку з виходом цього вiдео була органiзована презентацiя для журналiстiв, i це був, наскiльки менi вiдомо, перший випадок "презентацiї клiпу" в iсторiї українського шоу-бiзнесу. Того року ми вперше виступили в Росiї, в Санкт-Петербурзi, на фестивалi, органiзованому MEANTRAITORS. Пiзнiше, ми неодноразово i з великим задоволенням грали в Москвi, а одного разу навiть у Воронежi, але Пiтер залишається для нас певним особливим мiсцем, свого роду рок-н-рольною Меккою, в яку ми здiйснюємо регулярнi концертнi паломництва. Мiсцевий лейбл MANCHESTER FILES навiть видав у 1997 роцi на касетi запис одного з наших перших пiтерських виступiв (Chernobilly Attack).

В 97 ми вперше грали за межами колишньої "необъятной родины" - у Фiнляндiї, на чудовому фестивалi My Way Rock'n'Roll Jamboree. Це була триденна рокабiльна тусовка на 2500 осiб за участю 21 групи, включно з такими класиками жанру як METEORS, NEKROMANTIX, RESTLESS, MATCHBOX i CRAZY CAVAN. Цей рiк був не менш успiшним i вдома. Ми зняли два нових вiдео-клiпи (на пiснi Sharks i Black Cat з другого альбому, який саме готувався), часто з'являлися по телевiзору i багато виступали. До кiнця року ми були одними з 5 номiнантiв на звання найкращої українськоїх рок-групи за результатами теле-радiо-хiт-парадiв (iншими групами були GREEN GREY, ВОПЛI ВIДОПЛЯСОВА, БРАТЬЯ КАРАМАЗОВИ i ТАБУЛА РАСА). Ще одна суттєва подiя 97 року - в липнi у нас з'явилася перша власна сторiнка в Iнтернетi, створена Максимом Сергiєнком, який нею довгий час i займався.

У 1998 роцi ми нарештi добралися до Захiдної Європи. Ми грали на сайкобiльних фестивалях в Iспанiї та Великобританiї, а потiм знову поїхали у Фiнляндiю. Деякi з наших нових пiсень виходили на численних компiляцiях в Українi, Росiї, Нiмеччинi i США, а пiзнiше навiть у Японiї. В листопадi на CRAZY LOVE RECORDS вийшов наш другий альбом Mad In Ukraine. Вiн також був виданий в Українi - у виглядi компакту на РОСТОК РЕКОРДЗ i у виглядi касети на ЄВРОСТАР, а ще в Росiї - на касетi, на MANCHESTER FILES.

Рiк 1999 принiс новi концерти i теле-ефiри на центральних українських телеканалах, а також новi подорожi за кордон - 2 фестивалi в Нiмеччинi, один в Iспанiї, клуби в Росiї та Польщi.

Рiк 2000 ми зустрiли бадьорим виступом на новорiчному фестивалi в Берлiнi. Потiм були концерти в Швейцарiї, Нiмеччинi, Голандiї i Польщi, концерти в Українi i участь в дещо незвичному для нас проектi "100% Кохання", завдяки якому наш репертуар поповнився двома пiснями популярного московского композитора Аркадiя Укупнiка ;-))) Рiк завершився знаменним теле-ефiром на 1 Нацiональному телеканалi, в програмi "7 Нот", i щотижневими виступами в київському блюз-клубi Buddy Guy.

Протягом усiх цих рокiв ми мали задоволення записувати музику, яка нам по справжньому подобається, i грати її для багатьох людей в рiзних країнах. Нам також пощастило дiлити сцену з багатьма чудовими групами, включно з найбiльш шанованими серед сучасних рокабiлiв i сайкобiлiв, такими як REVEREND HORTON HEAT, METEORS, BATMOBILE, NEKROMANTIX, DEMENTED ARE GO, RESTLESS, FRENZY, SHARKS i багатьма-багатьма iншими. Ми зустрiли багато цiкавих людей, пережили чимало пригод, випили багато пива i класно повеселилися. Продовжимо у тому ж дусi!

---